ПРОСЛАВЛЕННЯ НАУКИ ТА СИЛИ ЛЮДСЬКОГО ХАРАКТЕРУ В РОМАНІ Ж. ВЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»

Сьогодні ми звикли до зручних у користуванні технічних при­ладів, таких як, наприклад, телевізор, мобільний телефон, Інтернет і подібне. Але у дев’ятнадцятому столітті люди навіть не могли уявити життя своїх нащадків. Вони вірили в силу науки, навіть не здогадуючись, які наслідки це може мати.

Французький письменник Жуль Верн говорив: «Хоч би там що я писав, хоч би там що вигадував — я завжди стою на ґрунті дійсності. Вже близька та пора, коли наукові відкриття перевершать силу уяви ». У романі «П’ятнадцятирічний капітан» Ж. Верн не вдається до нау­кових передбачень та відкриттів, які наявні у наступних його книж­ках («Двадцять тисяч льє під водою», «Таємничий острів»). Проте у творі наскрізною є думка про вирішальну роль науки у подальшо­му розвитку людства.

Письменник передбачав гармонійний прогрес, що поєднував інте­лектуальне і духовне удосконалення людського суспільства. Він підкреслював, що тільки сильні духом люди здатні на прорив у майбутнє. Наука не підкріплена практичною метою, наука заради самої науки не має права на існування.

Згадаємо одного із героїв роману — ентомолога кузена Бенедікта, який присвятив усе своє життя вивченню членистоногих класу комах. Письменник підкреслює, наскільки широкими є знання ентомолога. Насправді клас комах налічує аж десять рядів, причому кожен ряд на­лічує ще кілька тисяч видів.

Кузен Бенедікт вирушив у подорож тільки через свою пристрасть до ентомології. Він носив у спеціальній бляшанці на паску всю зібрану колекцію комах, передчасно застрахувавши і заплативши високий вне­сок.

Наука замінювала кузену Бенедікту повноцінне життя: замість жінки та дітей у нього була велика родина членистоногих класу комах. Науковець опікувався тільки поповненням колекції і мріяв, що знайде нову комаху, яка зробить його ім’я безсмертним.

Натомість Дік Сенд, п’ятнадцятирічний юнак, якого доля при­мусила взяти на себе турботи дорослого чоловіка, прекрасно усві­домлював значення нових знань. Ще з раннього дитинства він став навчатися моряцького ремесла: «Офіцери зацікавилися допитли­вим, здібним до науки хлопчиком і залюбки ділилися з ним своїми знаннями та досвідом». Будучи юнгою, Дік Сенд не збирався зупи­нятися на досягнутому, він мріяв колись стати моряком..

На відміну від кузена Бенедікта Дік Сенд був особистістю вольо­вою, шляхетною і людяною. Він не знав, що таке вагання, супереч­ності, сумніви. Обравши мету, він йшов до неї, долаючи всі труд­нощі й небезпеки. І найголовніше — свої знання юнак використову­вав на благо. Вони не лежали в його голові непотрібним вантажем, а слугували для порятунку людей.

Для того щоб впевнитися у справедливості вищесказаного, зга­даймо, два епізоди з роману. Перший пов’язаний із Діком Сендом. Команда корабля «Пілігрим» на чолі з капітаном Халом загинула.

Фактично на кораблі залишилася лише одна людина, здатна ке­рувати великою машиною, — п’ятнадцятирічний капітан Дік Сенд. Юнак розумів велику відповідальність, яку взяв на себе, проте ухи­лятися від неї не хотів: «Очі всіх супутників були звернені на нього. І, прочитавши в цих очах беззастережну довіру, Дік Сенд у кількох словах сказав, що люди можуть цілком покластися на нього». Хло­пець взяв на себе відповідальність і врятував людей, які йому дові­ряли. У той же час кузен Бенедікт мав широкі знання, але застосува­ти їх на користь ближніх не умів і не хотів. Коли переслідувані рабо- торгівцями люди сховалися у термітнику, кузен Бенедікт не зміг відразу з’ясувати, чому комахи покинули свою домівку. Та й що ка­зати, науковець — останній, хто зрозумів, що пасажири «Пілігри­ма» опинилися не в Америці, а в Африці.

Хоча факти впевнено свідчили про місце перебування потерпілих катастрофу, кузен Бенедікт мріяв про майбутню славу і не довіряв ані своїм очам, ані передчуттям. У романі «П’ятнадцятирічний капі-

тан» Ж. Верн возвеличує науку, яка в руках сильних, мужніх спра­ведливих людей перетворюється на знаряддя удосконалення світу. Водночас письменник, передчуваючи майбутні техногенні катастро­фи, застерігає від необачного використання наукових знань.